Різниця між ЗСУ і ТРО. Чи можна використовувати підрозділи ТРО фронті?
Різниця між військовослужбовцями ЗСУ та ТРО
Закон України «Про основи національного спротиву» . Цей Закон визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
ТРО або їх ще називають Сили територіальної оборони Збройних Сил України — це люди, які підписали контракт та стали повноцінними військовослужбовцями. Багато з них нині виконують бойові завдання у різних регіонах країни. Вони не можуть закінчити службу тоді, коли заманеться. Бо вони — військові. Всі види забезпечення — грошове, продовольче, речове тощо — їм надають Збройні Сили України. Добровольчі формування територіальних громад. Скорочено — ДФТГ. Члени цих формувань так
само підписують контракт, але вони можуть його розірвати тоді, коли це їм буде потрібно, бо мають вести свій бізнес або повертатимуться на робочі місця, щоб годувати родини. Утримуються ці формування за кошти територіальної громади. Командир такого формування діє за згодою командира місцевого батальйону Сил ТрО ЗСУ. І командира ДФТГ перед призначенням перевіряє СБУ та Національна поліція — чи може він очолити добровольче формування. У кожного члена формування є посвідчення, куди вписаний номер його особистої зброї.
3-го березня 2022, був прийнятий Закон «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» (Документ 2114-IX.) Відповідно до нього, цивільні особи в період дії воєнного стану мають право отримати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.
Застосовувати таку зброю і не понести за це відповідальність можна у разі:
- відбиття нападу або попередження загрози нападу на об’єкти, що охороняються;
- звільнення заручників чи військовополонених, захоплених військових або цивільних об’єктів, перешкоджання такому захопленню;
- знищення зброї, бойової техніки, транспортних чи технічних засобів, які перебувають у користуванні людей, причетних до збройної агресії;
- захисту цивільних або об’єктів від нападу;
- запобігання чи припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження людей, причетних до збройної агресії;
- припинення дій людей, які вчинили чи вчиняють правопорушення;
- припинення дій людей, котрі перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії;
- припинення дій людей, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, чи іншим особам;
в інших випадках, визначених наказами Командувача об’єднаних сил.
Цивільні особи можуть використовувати власну зброю: нагородну, спортивну (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану. Також зброю можна отримати від уповноваженого органу МВС на підставі рішення керівника та письмової заяви цивільної особи.
Вогнепальна зброя не видається:
- неповнолітнім,недієздатним або з обмеженою дієздатністю,притягнутим два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за цілий перелік правопорушень (зокрема, дрібне хуліганство, стрільба зі зброї в населених пунктах, керування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, вчинення домашнього насильства тощо);
- тим особам, відносно яких складені повідомлення про підозру, котрі мають непогашені чи не зняті судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини, відносно яких протягом року винесені рішення суду про конфіскацію чи вилучення зброї, або хто вже отримав вогнепальну зброю відповідно вищеназваного Порядку (окрім випадків її втрати при відсічі збройній агресії та подання відповідної заяви).
Чим територіальна оборона відрізняється від ЗСУ?
Також корисно потрібно знати:
ВЛК або з якими хворобами не беруть до армії
Бригада тероборони не є класичною бригадою, відрізняється структурою і завданнями. Військові частини сил територіальної оборони ЗСУ та органи військового управління ЗСУ укомплектовані в особливий період військовослужбовцями за контрактом, офіцерами за призовом та територіальним резервом. Лінійні бригади ЗСУ, які повинні вести загальновійськовий бій мають для цього конкретне озброєння і штат.
А у теробороні є лише кадрове ядро, на основі якого розгортається бригада з резервістами та військовозобов’язаними. Підрозділи територіальної оборони складаються з військової та військово-цивільної складової. Військовий складник складається з військових частин та підрозділів сил ТрО. Це така сама частина армії, як і Сухопутні війська. Всі частини ТрО мають доступ до штатної зброї. Але якщо до ЗСУ входять військовослужбовці, резервісти та мобілізовані, то до підрозділів ТрО крім цих
формувань і добровольчі формування територіальних громад. Ці люди згідно з законом
можуть застосовувати особисту мисливську зброю. Для того, щоб цивільний зміг вступити до територіальної оборони, він повинний підписати контракт добровольця (контракт добровольця відрізняється від контракту резервіста ТрО). Члени добровольчих формувань ТрО не звільняються від призову під час мобілізації.
Чи можна використовувати підрозділи територіальної оборони на фронті?
Територіальна оборона закріплена за своїми районами тероборони (збігаються з адміністративними районами) і виконує завдання на цій території. Але підрозділи ТрО можуть переміщувати до інших зон тероборони і їх можна залучати до інших завдань.Так, у прикордонних областях завдання бригад територіальної оборони відрізняються від завдань таких же підрозділів в центрі країни. Особливості контракту в ТрО Термін дії контракту резервіста територіальної оборони три роки. Контракт добровольця відрізняється від звичайного контракту військовослужбовця ЗСУ тим, що людина може його в односторонньому порядку розірвати. Контракт добровольця може бути достроково розірваним через порушення добровольцем його умов або присяги, у зв’язку з прийняттям добровольця на військову службу, за станом його здоров’я, інше, у будь-який момент за заявою добровольця.
Грошове забезпечення під час проходженя лікування
Соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».Дія цього ж Закону поширюється і на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі – правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів — громадян України, які виконують військовий обов’язок за межами України, та членів їх сімей; На військовослужбовців, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Дія Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов’язаним чи резервістом тілесного ушкодження. Також, Дія цього Закону не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України.
Виплати військовим і ТрО під час війни
Виплати військовим складаються з двох частин: щомісячне грошове забезпечення і додаткова грошова винагорода, встановлена на період воєнного стану за ініціативою президента. У першій декаді місяця бійці отримують щомісячне грошове забезпечення, у другій — додаткову винагороду.
Додаткова винагорода для військових, не залучених до бойових дій, складає 30 тис. грн, або близько 1 тис. грн на день. Для військових, які беруть участь у боях, додаткову винагороду визначають із розрахунку 100 тисяч гривень на місяць, або близько 3 тисяч гривень на день. Кількість днів, які військовий перебував у бою та виконував бойові завдання, визначають на підставі бойових наказів і розпоряджень, що видаються командуванням різних структур.
- В/Ч подає до Мін.оборони заявку на виплату грошового забезпечення.
- Мін. Оборони на підстави заявки перераховує в/ч кошти.
- В/Ч перераховує кошти військовослужбовцю.
Для отримання коштів військовослужбовець повинен мати рахунок у будь-якому українському банку.
Ніхто не може примушувати військовослужбовця до вибору того чи іншого банку.
Реквізити потрібно надати до фінансової служби частини.
Платежі розведено на дві частини, тому що розмір щомісячного грошового забезпечення відомий.
Він майже однаковий кожного місяця. Розмір додаткової винагороди за підсумками місяця фінансові служби частин мають підрахувати на підставі бойових наказів.
Коли саме протягом місяця здійснюють виплати?
Військовослужбовцям виплачують гроші у поточному місяці за попередній (наприклад, у червні за травень).
Чому в одній бригаді чи навіть батальйоні військовослужбовці можуть отримувати різні суми? Як це залежить від бойових наказів?
Чим більше днів військовослужбовець провів у бою, тим більшу додаткову винагороду він отримає. Кожного місяця ця сума може суттєво відрізнятися. Кількість таких «бойових» днів фінансові служби військових частин визначають на підставі бойових наказів і розпоряджень, які видаються військовим командуванням різних структур сил оборони. При цьому важливо розуміти, що навіть в межах однієї бригади окремі підрозділи можуть знаходитись у бою, тоді як інші — перебувати у пункті постійної дислокації, проходити злагодження чи виконувати інші, небойові завдання.
Тобто, в рамках однієї бригади чи навіть батальйону розмір виплат може суттєво відрізнятися. Все залежить від бойових наказів командира.
Які похибки в документах можуть залишити військовослужбовця без
виплат?
Саме на рівні військових частин формуються головні документи, хиби в яких можуть позбавити військового належних виплат навіть тоді, коли він постійно перебуває на передовій.
Зокрема це:
— наказ про зарахування військового до частини та на конкретну посаду —
видається початково один раз (Інколи були відсутні накази про зарахування людей
на посади. Тому не було формальних підстав їм платити);
— бойові накази і розпорядження — змінюються щомісяця (Якщо військовослужбовець персонально або його підрозділ відсутній у бойових наказах — то відповідно не отримає бойових, навіть якщо постійно на передовій».
Виплати на час лікування:
Військовослужбовцям за час їхнього лікування здійснюється відповідно до розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 No 260. Виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами здійснюється за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в
лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я), але не більше ніж чотири місяці з дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) та рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах.
Рішення Кабінету Міністрів України та Міністра оборони України, якими визначено, що в період дії воєнного стану,військовослужбовцям, які дістали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язані із захистом Батьківщини, здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (зокрема, закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого та перебування у відпустці у зв’язку з хворобою після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії (Постанова КМУ No 168 ).
Якщо потрібна консультація спеціалістів з приводу військових виплта та інших питаннях , адвокатське об’єднання “Рябінін, Переверзєв та Партнери ”, обов’язково допоможе.