Законодавством передбачено дві процедури розірвання шлюбу, кожна з яких застосовується в залежності від конкретних обставин справи, це:
- Розірвання шлюбу органами РАЦС;
- Розірвання шлюбу судом.
Розірвання шлюбу органами РАЦС.
Розірвання шлюбу органами РАЦС здійснюється за заявою подружжя. Необхідною передумовою такого розірвання є відсутність у подружжя дітей. Якщо є поважні причини з яких один з подружжя не може з’явитись до органів РАЦС та особисто подати заяву про розірвання шлюбу, існує можливість посвідчити таку заяву у нотаріуса та передати її другим з подружжя. Строк встановлений на розірвання шлюбу складає 1 місяць, після його закінчення, у випадку якщо подружжя не відкличе заяву, орган РАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу (ст. 106 СК України).
Статтею 107 СК України передбачена можливість розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя, на випадок, якщо другого з подружжя було визнано безвісно відсутнім або недієздатним.
Слід зазначити, якщо між подружжям існує майновий спір, такий спір не може бути підставою для відмови у розірванні шлюбу. Майновий спір за відсутності порозуміння може бути вирішено в судовому порядку.
Після того як шлюб буде розірвано, орган РАЦС повинен видати колишньому подружжю Свідоцтво про розірвання шлюбу та внести відповідну відмітку у паспорт громадянина.
Розірвання шлюбу судом
У випадку якщо подружжя має дітей, розірвання шлюбу судом може здійснюватись за спільною заявою подружжя. За таких обставин подружжя повинно подати до суду письмовий договір, в якому необхідно обумовити зокрема такі обставини: з ким буде проживати дитина, як буде забезпечуватись дитина тим з батьків хто проживатиме окремо, умови щодо здійснення права на виховання дитини та її утримання. Також, подружжю необхідно подати до суду нотаріально посвідчений договір з визначеним розміром аліментів та порядком їх виплат. До моменту ухвалення рішення заяву можна відкликати (ст. 109 СК України).
Також позовна заява про розірвання шлюбу може бути подана одним з подружжя, крім випадків коли дружина є вагітною та впродовж одного року після моменту народження дитини. Цей виняток не застосовується якщо: один з подружжя вчинив злочин у відношенні другого з подружжя або дитини; якщо батьківство судовим рішенням визнано за іншою особою або батька було виключено із актового запису про народження дитини (ст. 110 СК України).
При підготуванні позовної заяви про розірвання шлюбу особливу увагу слід звернути на роз’яснення викладені у Постанові Верховного Суду України від 21.12.07 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі – Постанова ВСУ від 21.12.07 р. №11). Також, слід звернути увагу на Роз’яснення Міністерства юстиції України від 21.04.11 р. «Новітні норми порядку розірвання шлюбу: деякі питання з практики застосування».
Відповідно до п.10 Постанови ВСУ від 21.12.07 р. №11, проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з’ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Ухвала суду про відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення не підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку (статті 293, 324 ЦПК). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Після того як рішення суду про розірвання шлюбу набере законної сили (через 10 днів з дня проголошення, у випадку відсутності апеляційного оскарження), суд надішле таке рішення до органу РАЦС для внесення відповідних змін у реєстр. Після чого також необхідно звернутись до органу РАЦС для внесення відповідної відмітки у паспорт громадянина.
Слід зазначити, для підтвердження факту розірвання шлюбу більше ніяких документів отримувати не потрібно, таким документом на підставі ч.3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу.
Після того як шлюб буде розірвано, а особа отримає свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду про розірвання шлюбу особа матиме право на повторний шлюб (ст. 116 СК України).
Підсудність справ про розірвання шлюбу
Законом передбачено, що розгляд справ про розірвання шлюбу здійснюється за місцем реєстрації відповідача, тому позовну заяву про розірвання шлюбу відповідно слід подавати до суду за місцем реєстрації відповідача. Проте з даного правила є виключення, при яких позов про розірвання шлюбу пред’являється за місцем реєстрації позивача. Такі виключення складають випадки, коли на утриманні у заявника є малолітні або неповнолітні діти, а також випадки коли заявник не може виїхати до суду за місцем реєстрації відповідача у зв’язку з хворобою або з інших поважних підстав (ст. 109—110 ЦПК України).
Позовні заяви про розірвання шлюбу можна знайти — ТУТ.
