Заперечення проти позовної заяви про стягнення заборгованості.
У провадженні Деснянського районного суду м. Чернігова знаходиться цивільна справа №7 за позовом ПАТ «Альфа Банк» до Криволап
В’ячеслава Григоровича та Криволап Тетяни Михайлівни про стягнення заборгованості. Я, Криволап В’ячеслав Сергійович заперечую проти позову про «про стягнення заборгованості», вважаю позовні вимоги необґрунтованими.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що через порушення умов кредитного договору в мене, станом на 01.03.2015 року є прострочена заборгованість за кредитом – 11305, 71 дол. США, що за курсом НБУ на 01.03.2015 року складає 313881,79 грн, за відсотками – 159, 03 дол. США (4415,18 грн).
Однак, ці вимоги висуваються всупереч ст. ст. 3, 8 Конституції України, якими продекларовано, що відповідно до принципу верховенства права людина, її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, загальних засад цивільного законодавства, прописаних у ст. 3 ЦК України, щодо свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності, з порушенням ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони включення до договору споживчого кредитування несправедливих умов, ознакою та наслідком яких став істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.
Згідно п. 3.1.1. Кредитного договору №2403/0808/45-022 (далі- Договір) — сума щомісячного фіксованого платежу становить 255.31 доларів США.
Відповідно до ст..11, 18 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.
Зазначений дисбаланс було внесено відповідачем до умов договору при його укладенні, втім під час його виконання, починаючи з січня 2014 року через девальвацію гривні та підвищення у декілька разів курсу долара, починаючи з курсу 8,05 у 2008 році та визначенням його курсу станом на 08.052015, в сумі 20,72 грн. за один долар, мої витрати за вказаним кредитом зросли до непомірних розмірів.
Моя сімя отримує дохід у гривнях, мені дуже важко вносити щомісячні фіксовані платежі в розмірі 255.31 доларів США.
На протязі дії договору, я виконував свої зобов’язання належним чином, навіть після девальвації гривні, що підтверджується:
- квитанцією №58360 від 09 грудня 2014 року.
- квитанцією № 43015 від 09 січня 2015 року.
- квитанцією від 13 лютого 2015 року.
- квитанцією № 87719 від 11 березня 2015 року.
- квитанцією № від 16 квітня 2015 року.
Також, я маю сім’ю, яка складається з мене, моєї дружини Криволап Тетяни Михайлівни, моєї доньки Криволап Анни В’ячеславівни, що підтверджується копією довідки КП «ЖЕК-10» від 06.05.2015 р. Також я та моя дружина маємо батьків похилого віку, про котрих треба постійно піклуватись, підтверджується, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень. На даний час моя дружина знаходиться в декретній відпустці, згідно довідки ЧМЛ №3 від 30 квітня 2015 р.
Також наша сімя регулярно сплачує за комунальні послуги, що підтверджується квитанціями, доданими до заперечень.
Вищевказане характеризує нас, як сумлінних платників.
Крім того, 07 червня 2010 року, мною був внесений платіж, що в багато разів перевищує суму щомісячного платежу, в розмірі 6655, 00 доларів США, що підтверджується копією квитанції від 07 червня 2010 р. № U2122-55. Відповідно ч. 8 ст 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», я звернувся до банку з проханням здійснити відповідне коригування суми кредитних зобов’язань у бік їх зменшення, але мені було відмовлено.
Відповідно ст. 12, ЗУ «Про захист прав споживачів», кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Реструктуризація здійснюється шляхом поділу існуючого кредитного зобов’язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на розмір залишку кредиту на момент реструктуризації, виражено в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту.
Відповідно до принципу верховенства права, через призму ст. 3 Конституції України, людина та її права визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. За визначенням Конституційного Суду України у постановлених ним рішеннях, верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності, тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується законодавством як однією з його форм, включаючи інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї, які легітимовані суспільством та відповідають ідеології справедливості.
Зазначені принципи справедливості, добросовісності, рівності та свободи у відносинах споживчого кредитування в певній мірі знайшли своє відображення у ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Положеннями ст. ст. 42, 92 Конституції України громадянам України гарантовано, що держава захищає права споживачів, здійснюючи контроль за якістю і безпечністю усіх видів послуг та встановлюючи законами України засади створення та функціонування грошового та кредитного ринків, має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Враховуючи те, що споживач фінансових послуг фактично є слабким суб’єктом економічних відносин, держава забезпечує його захист, а також рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору.
Наведений підхід до правовідносин у сфері споживчого кредитування прописано і Конституційним судом України у рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»
Міжнародними актами, і зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів, серед яких визначено сприяння у боротьбі зі шкідливою діловою практикою підприємств, яка негативно відбивається на споживачах.
Хартією захисту споживачів, ухваленою 25 сесією консультативної асамблеї Европейського союзу у 1973 році за № 543, передбачено, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, оскільки споживачу під час укладення кредитного договору об’єктивно бракує знань для здійснення правильного вибору послуг із запропонованих на ринку та оцінки укладеного договору.
Верховенство права, як принцип судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Справедливим та ефективним повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.
Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 128 Цивільного процесуального кодексу України,
ПРОШУ:
1. Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства
«Альфа-Банк» до Криволап В’ячеслава Сергійовича, Криволап Тетяна Михайлівна «про стягнення заборгованості».
2. Зобов’язати банк надати розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2403/0808/45-022.
3. Зобов’язати банк провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 2403/0808/45-022.
Додатки:
1. Копії квитанцій про сплату щомісячних платежів — 4 арк.
2. Копія довідки про склад сім’ї – 1 арк.
3. Копії пенсійних посвідчень Криволап Сергія Петровича, Криволап Валентини Михайлівни – 1 арк.
4. Копія довідки з «ЧМЛ №3» № 15 від 30 квітня 2015р – 1 арк.
5. Копії квитанцій за сплату комунальних послуг – 13 арк.
6.Копія квитанції від 07 червня 2010 р. № U2122-55 про сплату 6655, 00 доларів США. – 1 арк.
«_____» травня 2015р.
______________Криволап В.С.
