17.02.16 р. Верховним Судом України було поставлено крапку в суперечках стосовно підсудності спору між адвокатом та Радою адвокатів України.
У вказаній справі позивач, який є адвокатом, оскаржував рішення Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року «Про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів м. Києва та Київської області».
Ухвалою суду першої інстанції, залишеної без змін ухвалою суду апеляційної інстанції провадження у справі закрито, роз’яснено позивачу про право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Постановою Верховного Суду України № 6-2873цс15 від 17.02.16 р. ухвали попередніх трьох інстанцій скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ВСУ зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що вирішення спору, який виник між сторонами у справі, слід здійснювати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, у своїй постанові ВСУ прийшов до висновку, що на рішення органу адвокатського самоврядування з питань організації і діяльності адвокатури, зокрема про розмежування юрисдикції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, в силу положень пункту 4 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Вказана справа розглядалась Судовою палатою у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України в складі 14 суддів. Доречно зауважити, що головуючий суддя Сенін Ю.Л. не погодився з висновками колегії та виклав окрему думку, яка полягає у наступному.
Суддя зокрема посилається на постанову Європейського суду з прав людини у справі за позовом «Бузеску проти Румунії» від 24 травня 2005 р., та зазначає, що Європейський суд прийшов до висновку про те, що Рада адвокатів Румунії є законодавчо визначеним органом, який наділений адміністративними, а також нормотворчими повноваженнями, а також має на меті забезпечення загального суспільного інтересу, що стосується адвокатів, через здійснення публічного контролю.
Суддя зазначає що, виходячи з наведеного, можна дійти висновку про публічний, владно-управлінський характер відносин, які виникли між сторонами у справі у зв’язку з прийняттям Радою адвокатів України рішення від 16 лютого 2013 року, а отже даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, з огляду на обов’язковість застосування вказаного висновку Верховного Суду України, відтепер всі спори між адвокатами та Радою адвокатів України будуть розглядатись виключно в порядку цивільного судочинства.
