В юридичній практиці суперечки про спадщину зустрічаються дуже часто. Як правило, вони стають причиною виникнення розладів в щасливих і дружних сім’ях. У нашій країні можливе прийняття спадщини відповідно до змісту заповіту або ж за правилами закону. Новими власниками житла стають люди, яких вибрав і вказав у заповіті колишній власник майна. Крім того, свою частку отримують люди, за якими в обов’язковому порядку закріплено право на спадкування. (обов’язкова частка у спадщині)
Згідно з чинною законодавчою системою, до спадкування майна звиникає у родичів і близьких людей певному нормативами порядку. Якщо першочергових спадкоємців немає (або вони відмовилися від своєї частини), право на успадкування переходить до родичів другого ступеня.
Законодавча система нашої країни передбачає 5 черг спадкування:
На 1-му місці в цій черзі стоять діти (включаючи тих, які були зачаті за життя, але народилися вже після смерті батьків або одного з батьків). Також до першочергових претендентам на успадкування відноситься вдова (або вдівець), або їх батьки.
Після дітей успадкувати майно спадкодавця можуть брати і сестри, а також батьки батька і матері.
Далі в порядку черги йдуть сестри і брати батьків;
Якщо родичів, перерахованих вище, немає, право на успадкування переходить до людини (або декільком людям), яке проживало і виявляється спадкодавцеві допомогу в утриманні протягом останніх 5 років.
Говорячи про останню категорії законних спадкоємців, адвокати зауважують, що до неї ставляться інші родичі (тут існує по родинних стосунків — 6-я ступінь). При цьому особи, чия родинний зв’язок з спадкодавцем визначається як більш віддалена, відсторонюються від права успадкування родичами ближчого ступеня. У процесі визначення ступеня родинних зв’язків враховується кількість народжень, що віддаляють спадкодавця від особи, яка претендує на отримання права на успадкування. Варто відзначити, що при цьому народження самого спадкодавця до уваги не береться. До п’ятої черги спадкування можуть ставитися утриманці спадкодавця, які біологічно не були членами його сім’ї.
В даному випадку статус утриманців присвоюється непрацездатним особам, а також особам, які не досягли повноліття. Якщо така особа проживала з спадкодавцем на протязі останніх 5 років перед смертю останнього і отримувало від нього життєво необхідну матеріальну підтримку, проте не було при цьому членом сім’ї, в процесі визначення прав успадкування йому буде покладатися певна частка майна.
У чинній законодавчій системі передбачаються випадки, коли за домовленістю межу особами, що володіють правом на успадкування, черговість спадкування змінюється. Також вносити зміни в цю черговість може суд.
Порядок черговості переходу права успадкування можна змінити за допомогою складання і підписання учасниками відповідного договору. Цей папір складається під наглядом юриста і посвідчується нотаріально.
Фізична особа, що не володіє правом спадкування, згідно з правилами черговості, має можливість отримати таке право разом з особами, що володіють цим правом, за тієї умови, що в останні кілька років перед смертю спадкодавця з його боку виявлялася активна матеріальна підтримка, без якої спадкодавець не зміг б обійтися.
Також діюча законодавча система передбачає, що право спадкування може переходити до першочергових родичам особи, яка мала право на отримання частини спадщини. Таким чином, онуки, правнуки і більш віддалені родичі можуть успадкувати лише ту частку, яка повинна була належати їх померлому батькові, матері, бабусі, дідусеві і так далі.
Якщо родичі по 2-ї черги загинули, частки, що призначалися їм, переходять до їх дітям.
Двоюрідний брат або сестра знаходять право на успадкування та отримують частину власності спадкодавця, якщо їх мати і (або) батько не дожили до отримання своєї частки. Вона переходить до дітей.
Якщо успадкування здійснюється рядом осіб, частина, що має належати загиблому родича, рівномірно розподіляється між ними. Грунтуючись на положеннях чинної системи законодавства, частки всіх осіб, що вступили в спадок, є рівними. Домовившись між собою, спадкоємці можуть перерозподілити свої частини будь-яким зручним для них чином. Якщо мова йде про рухоме майно, крім усного підтвердження від спадкоємців нічого не буде потрібно. Якщо ж виробляється розділ квартири або будинку, необхідно документальне підтвердження рішення всіх учасників, завірений нотаріусом.
Серед інших конфліктів, що виникають на грунті розподілу майна зпомерлого родича найбільш часто зустрічаються розбіжності про розмір отримуваної частки. Юристам часто доводиться вирішувати з питання оскарження заповіту, визначення спадкоємців, які не мають даного права. Також в юридичній практиці зустрічаються випадки визнання заповіту недійсним.
Конфлікти, що стосуються спадщини, відносять до категорії складно розв’язуваних суперечок. Якщо ви коли-то зіткнетеся з такою проблемою, допомога нотаріуса ніяк не стане зайвою.
Наші адвокати завжди готові допомогти в питаннях, що стосуються розподілу майна між спадкоємцями. Надаючи послуги адвоката Чернігіва, ми вже кілька років ми є кращими у своїй справі. Наші професійні юристи допоможуть вам розібратися в ситуації і визначать, чи маєте ви право бути спадкоємцем. Крім того, ми будемо супроводжувати вас протягом усього процесу поділу майна і, при виникненні необхідності, зможемо відстояти ваші права на засіданні суду.
Если вам нужны услуги лучших адвокатов г. Чернигова – наши контакты найдете здесь.
Юрист, Апександр Переверзев
2016 г
