Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, моральної шкоди Зразок
Позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, моральної шкоди Зразок
Додатково з іншими заявами по трудових спорах можна ознайомитись за посиланям.
До Деснянського районного суду м.Чернігова
Чернігів, Пр. Перемоги 141
Позивач: Позивач Надія Григоріївна
адр: Чернігів АДРЕСА, кор.. 5 кв.10 ,
тел.: 0934039250
ІПН: 2241821549
Представник позивача: адвокат Рябінін Денис Дмитрович
50 років СРСР 18 кв.42
Чернігів, 14030.
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «ВІдповідач»
14030, г. Чернігів, вул. Одинцова, 25
Ціна позову: 11965.92 грн.
Позовна заява
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, моральної шкоди
Викладення обставин:
04 серпня 1980 року Позивачку було прийнято регуляторником р/а, звільнено 31.08.15 на підставі наказу № 239 від 31.08.2015 у зв’язку з п. 1 ст. 40 КЗпП України — за скороченням штатів.
Згідно із довідкою Публічного акціонерного товариства «ВІдповідач», станом на 31 серпня 2015 року це підприємство перед нею має заборгованість по заробітній платі у сумі 5273,89 гривень 89 копійок.
Відповідно до довідки, її місячний заробіток складав за 1950,00 грн.
Заборгованість підприємства по заробітній платі станом на серпень 2015 р. (на час звільнення):
Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення.
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.
Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.
З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин випливає наступне.
Позивачка мала право на отримання невиплаченої їй заробітній плати у день її звільнення. З вини Відповідача — Публічного акціонерного товариства «ВІдповідач» Позивачка не отримала свою заробітну плату у сумі 5273 гривень 87 копійок.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні:
Згідно статті 117 КЗпП, відповідальність за затримку розрахунку при звільненні
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розрахунок середнього заробітку. (Данні взяті з розрахункового листа, що додається)
511.88 грн / 6 дн =85.31 грн (1 день)
з 1 вересня 2015 по 17 листопада 2015 було робочих 55 днів.
85.31 х 55= 4 692.05 грн.
Розмір середнього заробітку за місяці затримки виплати становить 4 692.05 грн Таким чином, моє конституційне право на отримання заробітної плати у встановлені законом строки порушено та підлягає захисту. З цих підстав вважаю що мій позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Обов’язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.
Ст. 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Стягнення моральної шкоди:
Крім цього, внаслідок протиправних дій Відповідача Позивачці завдано моральної шкоди. Позивачка повинна була докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини. Зважаючи економічний стан країни, знецінення національної валюти, це було досить важко. Позивачка внаслідок незаконних дій Відповідача зазнала душевні страждання, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану.
Позивачка є людиною досить похилого віку, і через незаконні дії Відповідача її переживання негативно вплинули на фізичний стан. Через погане самопочуття була вимушена звернутися до медичних закладів, а саме до лікара-терапевта Чернігівської радіо заводської лікарні через погіршення стану, що підтверджується копією медичної картки. Під час огляду, терапевт зясував, що Позивачці потрібно звернутися до лікаря-невропалога, та виписала направлення. Позивачка звернулася до лікаря-невропатолога через погіршення стану, який направив Позивачку на «УЗИ» (теж підтверджується копією з мед.картки., копією направлення)
ст.. 23 ЦКУ передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 3. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п.3 Постанови Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
п.9 наголошує розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого — спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Позивачка оцінює нанесену їй моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
Витрати на правову допомогу:
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи належать, в тому числі, і витрати на правову допомогу, що передбачено ст. 79 ЦПК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009р. № 23-рп/2009 висловлена правова позиція щодо правової допомоги, згідно з якою правова допомога є багатоаспектною і включає, крім інших її видів, також представництво в судах. Вибір форми та суб’єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Таким чином, враховуючи вищевказане та те, що в додатках до позовної заяви додається договір про надання правової допомоги від 09 листопада 2015 р. № 1218, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Рябініна Д.Д. від 07.09.2012р. № 664, який є представником Позивача по справі, квитанція до прибуткового касового ордеру від 17.12.2015р. №15 на суму 1800,00 грн., підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача 1800,00 грн. витрат на правову допомогу (гонорару).
Відповідно ст..5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
На підставі викладеного, у відповідності із ст.ст. 115-116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3,23, 88, 118, 119 ЦПК України, —
ПРОШУ:
1. Стягнути із Публічне акціонерне товариство «ВІдповідач» на мою користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі сумі 5273 гривень 87 копійок, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 4 692.05 грн,.
2. Стягнути з Відповідача моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
3. Стягнути з «ВІдповідач» витрати на правову допомогу — 1800,00 грн.
Додаток:
1. Копія трудової книжки .– 2 арк
2. Копія розрахункового листа за серпень 2015р.
3. Копія паспорту а ІПН Позивачки – 1 арк.
4. Оригінал договору про надання правової допомоги. – 2 арк.
5. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. – 1 арк.
6. Копія прибуткового кассового ордеру. – 1 арк.
7. Копії виписок з медичної картки та направлення. – 3 арк.
8. Копія заяви відповідачу.
17 листопада 2015 р. Представник позивача Рябінін Д.Д.
Якщо вас зацікавила дана інформація, зв’язатися зі мою можна за посиланням