Порядок усиновлення дитини в Україні

Усиновленою може бути особа яка не досягла 18 років. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

Порядок усиновлення регулюється ст. 207 — 242 Сімейного кодексу України, Постановою Кабінету міністрів України від 08.10.08 р. №905 «Про затвердження порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей (далі – Постанова КМУ №905), ст. 251 – 255 Цивільного процесуального кодексу України.

За приписами п. 3 Постанови КМУ №905, облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей.

Законодавством України визначено перелік вимог до особи яка бажає стати усиновлювачем, зокрема це повинна бути дієздатна особа яка досягла 21 року, за винятком коли усиновлювач є родичем дитини. Також, усиновлювач повинен бути старше за дитину на 15 років. Якщо дитина має лише одного з батьків, то для усиновлення дитини другою особою один з батьків та така особа повинні перебувати у шлюбі або проживати однією сім’ю. Кількість дітей яких можливо усиновити законом не обмежується. (ст. 211 Сімейного кодексу України).

Заборонено Законом бути усиновлювачами особам які:  

• обмежені у дієздатності;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
• є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150—¹, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
• за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
• є особами без громадянства;
• перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10  статті 212 Сімейного кодексу України не може бути усиновлювачем.

Окрім вищевказаних осіб, не можуть бути також усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Якщо ви вирішили усиновити дитину, то ви маєте звернутись з заявою про взяття на облік до Служби у справах дітей за місцем вашого проживання. Заяву можна скласти в присутності співробітника Служби у справах дітей.

У відповідності до п.22 Постанови КМУ №905, до Заяви  слід додати наступні документи:

• копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС.
• У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
• копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
• висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;
• засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
• довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
• копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Після того як служба у справах дітей отримає всі необхідні документи від заявника, протягом 10 робочих днів її співробітники проводять обстеження житлових умов заявника та складають відповідний акт, проводять бесіду з заявником для вивчення всіх обставин усиновлення і складають висновок про можливість заявника бути усиновлювачем. Якщо висновок служби у справах дітей буде позитивним то заявник отримає статус кандидата в усиновлювачі та відповідні дані про нього будуть внесені до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі ( п. 24 Постанови КМУ №905).

Висновок Служби у справах дітей діє протягом одного року, проте строк може бути продовжено на 1 рік ( п. 27 Постанови КМУ №905).

Служба у справах дітей відмовляє у взятті на облік у наступних випадках:

• подані документи не відповідають вимогам, визначеним у пункті 22 Постанови КМУ №905;
• у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленому порядку;
• заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України;
• різниця у віці між усиновлювачем та дитиною складає менше 15 років;
• сума сукупного доходу на кожного члена сім’ї менша, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум;
• житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;
• у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;
• під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними або при вивченні їх документів виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини.
• вони відмовилися від підписання акта, передбаченого пунктом 23 цього Порядку.

У разі відмови заявнику надається обґрунтована письмова відповідь (п. 26 Постанови КМУ №905).

Відповідно до п. 61 Постанови КМУ №905,  кандидати в усиновлювачі знайомляться з дитиною за місцем її проживання (перебування) у присутності представника служби у справах дітей, працівників дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина; прийомних батьків; батьків-вихователів; опікунів; піклувальників. За бажанням прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною може здійснюватися у приміщенні служби у справах дітей або на іншій території за погодженням із зазначеною службою.

Після виконання всіх вище перелічених умов слідує підготовка документів для усиновлення до суду

Після того як кандидат в усиновлювачі познайомився та встановив контакт з дитиною, йому необхідно звертатись з заявою про бажання усиновити дитину до служби у справах дітей за місцем перебування дитини. Заява складається українською мовою, в якій зазначаються всі необхідні дані які стосуються усновлення. (п.70 Постанови КМУ №905 ).

Впродовж 10 днів з дня отримання заяви,  служба у справах дітей повинна з’ясувати чи згодна дитина на усиновлення. Згода дитини є обов’язковою якщо вона досягла віку у якому може її висловити. У випадку якщо дитина з підстав хвороби чи віку не усвідомлює що її всиновлюють, то її згода не потрібна. Також у цей строк служба готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини (п.71 Постанови КМУ №905).

Слід зазначити, пунктом 75 Постанови КМУ №905 встановлюється місячний строк для отримання висновку про доцільність усиновлення, а також встановлюється місячний строк на звернення з позовною заявою про усиновлення до суду. У випадку не звернення у місячний строк за отриманням висновку чи з позовною заявою про усиновлення до суду буде вважатись, що кандидат відмовився від усиновлення.

Документи які необхідно додавати до заяви про усиновлення:

• Висновок про доцільність усиновлення дитини;
• Висновок про можливість громадянина України бути усиновлювачем;
• Акт обстеження житлово-побутових умов кандидата в усиновлювачі;
• Копія паспорта усиновлювача;
• Копія свідоцтва про народження дитини;
• Копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно усиновлювача;
• Копія Висновку про стан здоров’я усиновлювача;
• Копія листа-згоди дитячого будинку на усиновлення;
• Копія довідки про несудимість;
• Копія Висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
• Копія повідомлення про встановлення кандидатами(ом) в усиновлювачі контакту з дитиною;
• Копія Акту про знайомство кандидатів в усиновлювачі   з дитиною;
• Квитанція про сплату судового збору;
• Копії заяви для сторін;
• Нотаріально посвідчена згода другого з подружжя на усиновлення.

Розгляд справ про усиновлення  проводиться в окремому провадженні у відповідності до ст. 251 – 255 ЦПК України.

В суд необхідно звертатись за місцем перебування дитини у відповідності до ст.251 ЦПК України.

Зразок Заяви про усиновлення ви можете знайти – ТУТ.